їжджений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
їжджений — а, е. 1) розм. Привчений до їзди. Їжджений кінь. 2) По якому багато їздили; уїжджений, наїжджений … Український тлумачний словник
їжджений — (шлях по якому багато їздили) уїжджений, наїжджений, торований … Словник синонімів української мови
заїжджений — 1 дієприкметник змучений заїжджений 2 дієприкметник виїжджений … Орфографічний словник української мови
наїжджений — (про шлях який став рівним, гладеньким від тривалої їзди), у[в ]їжджений, роз їжджений, у[в]торований, торований, накочений, у[в]кочений, у[в]тертий, накатаний, у[в]битий; битий (уторований і широкий, довгий); забутинований (про поверхню землі… … Словник синонімів української мови
в'їжджений — див. уїжджений … Український тлумачний словник
малонаїжджений — а, е. 1) Такий, на якому мало їздили. 2) Недосить наїжджений … Український тлумачний словник
неїжджений — а, е. 1) Якого не привчили до їзди, на якому ще не їздили (про коня). 2) По якому ще не їздили або мало їздили (про дорогу, шлях і т. ін.); ненаїжджений, невторований … Український тлумачний словник
уїжджений — (в ї/жджений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уїздити. || уї/жджено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
в'їжджений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови